-
1 робити внесок
-
2 робити
1) (виготовляти, виробляти) to make; (виконувати, діяти) to doробити вигляд — to pretend, to feign, to let on
робити виноску — to reference, to footnote
робити виписки — to abbreviate, to abstract
робити висновок — to draw a conclusion, to infer
робити внесок — to ante up, to kick in амер., сл.
робити основну доповідь (на з'їзді, конференції) — to key-note
робити знижку (на що-небудь;) — to make allowance(s) ( for), to give a reduction
робити зусилля — to make an effort, to struggle
робити отвори спец. — to foraminate
робити на свій лад — to have one's own way, to please oneself
робити по-своєму — to get one's own way, to do as one pleases/chooses/feels
робити реверанс — to make/drop a curts(e)y, to curts(e)y
робити рентген — to do an X-ray, to make an X-ray, to take an X-ray
робити хороші збори — to play to full houses, to get good box-office returns
робити що-небудь неможливим — to render smth. impossible
3) ( про пройдену відстань) to do, to make4)робити борги — to contract/incur debts
робити вибір — to make a choice, to take an option on
робити запас чого-небудь — to lay in stores of smth.
робити зауваження (кому-небудь) — to rebuke, to reprove
робити кар'єру — to make oneself a career, to be on the make, to carve out a career for, to climb the ladder
робити можливим — to make possible, to render possible
робити недійсним — to invalidate, to nullify
робити перекличку — to call over, to call the roll
робити поправку — to allow for мат., to make allowance
робити посміховисько з кого-небудь — to make a laughing-stock of smb.
робити ставку (на кого-небудь/що-небудь) — to stake (on); to count (on), to gamble (on)
робити успіхи (в чому-небудь) — to make progress (in), to advance (in), to do well (in)
-
3 робити пропорційний внесок
Українсько-англійський юридичний словник > робити пропорційний внесок
-
4 вносити
= внести1) ( заносити всередину) to bring in, to carry in, to get in2) ( поправки) to introduce, to insert, to emend; (у список, у книгу) to enter on a list, to list, to book, to put, to enrol(l)3) ( ставити на обговорення) to move, to bring in, to put forwardвносити зміни — to make alterations/changes
вносити поправки — to insert/introduce amendments ( into)
вносити пропозицію — to move a proposal, to propose, to bring in a motion
4) ( робити внесок) to contribute (to); ( гроші) to pay in, to depositвносити на поточний рахунок — to pay in, to deposit
5) (викликати, бути причиною) to bring about, to causeвносити безлад — to cause disorder, to bring about disorder
вносити пожвавлення — to tiven up; to brighten up
6)вносити уточнення — to give a more precise definition (to), to introduce clarity ( into)
вносити ясність — to make things clear, to put things right; to clarify something
-
5 Зизаній-тустановський, Лаврентій
Зизаній-тустановський, Лаврентій (?, імовірно, с. Потеличі, Львівщина - між 1630 - 1640) - укр. релігійний і культурний діяч, брат Зизанія Стефана Я. к і останній, взяв собі за прізвисько грецьк. переклад слова "кукіль" - "зизаній". Освіту здобув, імовірно, у Львівській братській школі та Острозькій колегії, де добре вивчив мови. Був учителем і проповідником Львівської, од 1592 р. - Братської, а від 1595 р. - Віленської братських шкіл. У Вільнюсі співпрацював із друкарнею братства. Брав участь у виданні "Граматики словенської" (1596), разом з братом С. Зизанієм - "Азбуки" (1596), підготував "Катехізис" (1600) та "Книгу о вірі" (приблизно 1596 р.). Як представник братств, був на православному соборі 1596 р. Приблизно від 1620 р. на запрошення Єлисея Плетенецького працює як редактор і перекладач у Лаврській друкарні, 1626 р. їде з місією від Київського митрополита Борецького Йова до Москви, де веде диспут з представниками Московського патріарха Філарета по статтях своєї книги "Великий Катехізис". Вагомий внесок у розвиток української думки З.-Т. вніс своїм твором "Великий Катехізис", де він виклав засади православного вчення. Проте його інтерпретація цих засад мала виразно реформаційне забарвлення, що викликало заперечення опонентів. Так, його розв'язання тринітарної проблеми, згідно з яким Бог-Отець виступає головним Богом, а дві інші особи Трійці відносяться до нього як підпорядковані і нижчі іпостасі, а також припущення можливості страждання і смерті божества, разом з людською природою Христа під час розп'яття і хресних мук містять у собі значні впливи социніанства. Відгомін реформаційних ідей відчутний також в обґрунтуванні З.-Т. можливості досягнення людиною спасіння своєї душі власними зусиллями і в твердженні про можливість за певних обставин здійснювати мирянами обряд хрещення. "Самовладдя" З.-Т. визначає як здатність душі робити вільний вибір. У "Катехізисі" він приділяє також увагу проблемам природознавства, зокрема тим, що стосуються світобудови і небесних явищ, намагаючись виявити їхній натурфілософський аспект. Щодо походження душі, то З.-Т. висловлює думку про створення душі Богом та її безсмертя і водночас передання її від батьків дітям через природне зачаття. Осмислення суспільно-політичної проблематики зводиться до обстоювання принципу рівності всіх людей перед Богом. Дає неоднозначну оцінку багатству, вважаючи, що воно (в залежності від використання) може бути добром або злом. З.-Т. зробив внесок у розвиток укр. філософської термінології.Філософський енциклопедичний словник > Зизаній-тустановський, Лаврентій
-
6 методологія науки
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.П. Йолон
См. также в других словарях:
робити — роблю/, ро/биш; мн. ро/блять; недок. 1) перех. Займатися якою небудь справою, діяльністю. || у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач.: виконувати, здійснювати те, що виражено іменником. || у сполуч. зі словами на позначення міри, кількості.… … Український тлумачний словник
Rockfan.by — Участник:Rockfan.by Википедия:Вавилон be Беларуская мова родная для гэтага ўдзельніка … Википедия
Участник:Rockfan.by — Википедия:Вавилон be Беларуская мова родная для гэтага ўдзельніка … Википедия
вносити — (уно/сити), вно/шу, вно/сиш, недок., вне/сти/ (уне/сти/), внесу/, внесе/ш, док., перех., у що, до чого і без додатка. 1) Заносити всередину чого небудь. 2) Уводити, вкладати, поміщати в що небудь. || Включати в список і т. ін.; вписувати. ||… … Український тлумачний словник
відкривати — а/ю, а/єш, недок., відкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи те, чим закрите, накрите щось, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Забирати те, що прикриває або закриває, затуляє кого , що небудь. || Зсуваючись у той… … Український тлумачний словник